Чесно кажучи, я не хочу мати стиль. Стиль — це як етикетка!

Чесно кажучи, я не хочу мати стиль. Стиль — це як етикетка!

Інтерв'ю   |   Массімо Муссапі   |   №1 ЛЮТИЙ 2020

 

Він народився в 1956 році, закінчив у Мілані Європейський інститут дизайну та факультет архітектури в політехнічному університеті. Міжнародну славу йому принесла робота в галузі дизайну продукції для індустрії гостинності. Його студія базується в Мілані, а працює він частіше в Азії.

Кілька років має філію своєї студії в Китаї. Всі його проєкти народжуються зі стратегічного бачення, що інтегрує дизайн, маркетинг та комунікації, і підживлюється пристрасним дослідженням реальності. Академія гостинності поспілкувалася з Массімо Муссапі, дизайнером і архітектором

Массімо Муссапі,
дизайнер і архітектор

 

Моє знайомство з Массімо відбулося на одному з найвідоміших форумів індустрії гостинності, HostMilano-2019. На цю виставку він був запрошений організаторами за свої досягнення. Його експозиція Hotel Revolution займала чималу площу та постійно користувалася увагою відвідувачів.

Отримати час для спілкування з ним було дуже важко. Він постійно в русі та зовсім не має вільного часу. Інтерв’ю з Массімо Муссапі можна побачити в міжнародних журналах, він часто виступає на конференціях, його запрошують як члена журі на міжнародні конкурси дизайнерів.

 

Академія гостинності: Коли та чому виникло бажання стати дизайнером в індустрії гостинності?

Массімо Муссапі: Важко вказати дату (посміхається), адже під час навчання в університеті світ гостинності був тим, що мене найбільше захоплювало. Навіть у всьому моєму викладацькому досвіді, який розпочався дуже рано, я завжди пропонував своїм учням робити проєкти зі світу гостинності.

 

А. Г.: Розкажіть про ваші перші роботи в готельній сфері — що це був за готель і проєкт.

М. М.: Моя основна діяльність — це дизайн товарів для індустрії гостинності, таких як меблі, технічні компоненти, міні-бар, світильники тощо. Продукти, які я розробив, є у багатьох готелях, розкиданих по всьому світу. Я не знаю, скільки інших дизайнерів займаються конкретно цим, але певен, дуже мало. Потрібні спеціальні знання — як спроєктувати те, що повинно вироблятися промислово. Крім того, ви повинні глибоко знати потреби, вподобання цього сегменту.

Звичайно, я можу подбати про загальний дизайн, від планування до обробки. Але з більшою компетенцією, тому що те, що я проєктую, не просто оздоблення інтер’єру, а функціональні рішення реальних потреб гостей і менеджменту.

 

А. Г.: Массімо, скажіть, коли ви вирішили стати дизайнером і чому?

М. М.: Дизайнером я став вже в 6 років. Сам майстрував собі іграшки, хотів знати, як виробляється все, що навколо мене. Захоплювався різними матеріалами та дізнавався, як вони перетворюються в красиві вироби. Мені дуже подобався процес цих перетворень. Водночас мене турбував бум сліпої масової ейфорії споживацтва, що розгорівся в 1960-х роках у Італії.

У будь-якій професії ти просто повинен відповідати своїй природі, стати самим собою, але це непростий процес. Суспільство хоче підпорядкувати тебе відповідно до своїх шаблонів, щоби ти відповідав іншим. Але ти повинен збунтуватися! Це не тільки твоя внутрішня революція, але й соціальна, якщо потрібно.

Щоб виконати роботу дизайнера, необхідно любити роботу людей, для яких це робите. Наприклад, ви працюєте над професійною кухнею. Відповідно, треба захоплюватися роботою кухаря. Якщо плануєте готельний номер, повинні відчувати повне співчуття до гостя, поки не познайомитесь із ним.

 

А. Г.: Розкажіть про ваші перші роботи в готельній сфері — що це був за готель і проєкт?

М. М.: Це був великий готель у Москві, я не можу пригадати назву, проєкт прийшов від посередника. Я був дуже молодий, вклав свою душу, але нічого не трапилось. Не було навіть можливості особисто зустрітись із замовником, щоб пояснити йому проєкт. Тоді я запропонував багато нововведень, які викликали здивування, але потім, через роки, стали звичайними.

Це був не єдиний досвід такого типу. Готельний світ, на жаль, дуже консервативний і використовує занадто багато стереотипів. Навпаки, ми мусимо зрозуміти реальні вимоги суспільства і дати спочатку правильні відповіді. Це ключ до успіху.

 

А. Г.: А в яких готелях і в яких країнах ви працювали під час вашої кар’єри?

М. М.: Якщо говорити про проєкти в цілому, я думаю, що в мене короткий список, тому що я зробив принаймні один проєкт на кожному континенті, включно з Антарктидою! Там я спроєктував корпус науково-дослідної бази. Врешті-решт, це була досить екстремальна проблема гостинності, я б сказав!

Понад двадцять років я працюю на Далекому Сході, почав у Тайвані, потім три роки працювала моя студія в Китаї. Дуже повчальним для мене був дизайн одного з перших курортів на Мадагаскарі. Він навчив мене адаптувати дизайн до наявних ресурсів. Це одна з відмінних особливостей моєї роботи: перш ніж починати розробляти, я хочу знати все про елементи, контекст, конкурентів, цілі, сильні та слабкі сторони, обмеження та наявні ресурси. У нещодавньому інтерв’ю на телебаченні мене попросили сказати лише одне дієслово, яке виражає мою роботу, і я відповів: «копати!».

 

А. Г.: На виставці HostMilano — 2019 експозиція вашої студії мала назву «Готельна революция», в чому саме ви бачите ознаки революції в готелях?

М. М.: Як я вже говорив, світ готелів дуже тяжіє до стереотипів і мало прислухається до запитів, які надходять від суспільства. Світ змінився, змінився профіль мандрівників. Молоді люди вже не дуже піклуються про зовнішність будівлі, відкидають формальності, але справедливо очікують на послуги відповідно до сучасного способу життя. Я думаю про спільний простір, можливість їсти в будь-який час, думаю про прийом, який сьогодні здається більше поліцейською перевіркою, ніж справжнім привітанням. На мій погляд, нам потрібно усунути меблі з ящиками, закриті шафи, похмурі ліжка, килими, які унеможливлюють якісне прибирання приміщення. Абсурдні предмети, такі як міні-бар, що стоїть на підлозі всередині шафи-купе! Я сконструював перший міні-бар глибиною 20 см, який легко можна повісити на стіну.

Всі ці речі є доісторичними, клієнти більше не сприймають відсутність гігієни, шуму, незручностей, просто дивіться коментарі на порталах, таких як booking або Trip Advisor. Розкіш — це вже не те, що сяє. Благополуччя — це вже не тренажерний зал, яким ніхто ніколи не користується в готелі, а душевний спокій, уважність. Зрозуміло, що вже потрібна революція!

 

А. Г.: Нещодавно ви повернулися з Китаю. Ця подорож також була пов’язана з готельним бізнесом?

М. М.: Так, справді. Це великий готель на 1000 номерів, але я вважаю за краще поки що не згадувати його, для удачі. У Китаї відбувається дуже швидкий розвиток готельного бізнесу, який вражає не тільки масштабами, але й якістю. Набирає оберти внутрішня конкуренція, і тому набуває значення запит на дизайн, який має значення. Я працюю з китайцями більше двадцяти років, і дізнався про те, як вони думають. Це дуже дорогоцінний актив, необхідний для роботи з ними.

 

А. Г.: Ви працюєте з різними готелями в різних країнах. Нові тренди однакові для всіх країн і готелів, чи в кожній країна є власні особливості?

М. М.: Це дуже цікаве запитання! Це питання, яке я вважаю принциповим, і з яким я завжди боровся. Ви не ходите в готель просто спати. Так само, як не ходите в ресторан, щоб просто поїсти. Я вважаю, що готель — це привілейована можливість визначити і пропагувати цінності території, показати через нього гостям дух країни, місцевості. І завдяки цим синергетичним відносинам отримати відмінну оригінальність, просування та значні практичні переваги натомість.

Насправді, це трапляється дуже рідко. Як я сказав, до стереотипів схильні занадто багато готелів. Ти можеш бути в готелі Нью-Йорку, Делі, Римі чи Сінгапурі, але в кожному з них будеш відчувати себе однаково. Це ситуація, чудово описана в прекрасному фільмі Софії Копполи «Труднощі перекладу».

 

А. Г.: Як починаються ваші нові проєкти в готелях: ви шукаєте клієнтів, чи вони самі знаходять вас?

М. М.: Це залежить від вас. Ви, звичайно, не можете сидіти та чекати, коли задзвонить телефон. Ви повинні постійно оновлювати себе та пропонувати ринку цікаві нововведення. Для цього дуже корисні ярмарки, а також такі серйозні журнали, як ваш.

Потенційної роботи багато, але замовники повинні довіряти дизайнерам. Проблема не в конкуренції, а в її якості та репутації. Дизайнери, які хочуть працювати в цьому секторі, повинні зрозуміти, що готель — це насамперед підприємство, яке повинно ефективно функціонувати та утримувати клієнтів, а не вправи у стилі.

 

А. Г.: Що є візитівкою стилю для готелю від Массімо Муссапі?

М. М.: Чесно кажучи, я не хочу мати стиль. Стиль — це як етикетка. Кожен випадок різний і вимагає різного тлумачення та іншого рішення. Звичайно, це набагато втомливіше і менш вигідно, ніж нанесення етикетки, але це краса моєї професії, і вона дозволяє вам завжди потрапляти в ціль або підходити дуже близько.

 

А. Г.: Ваша студія співпрацює з ательє Карен Хубер, яке спеціалізується на заходах для сфери HoReCa. В чому полягає ця співпраця?

М. М.: Карен — моя партнерка в житті, вона надзвичайна людина з усіх точок зору. Професійно вона працює в галузі консультацій і візуального спілкування для світу їжі. Насправді це доповнення до моєї діяльності, яке має багато спільних моментів. Проєктування для індустрії гостинності також включає й обладнання для столів і кухні. Її ательє — це також лабораторія ідей і місце зустрічей для семінарів, які стосуються цієї теми.

 

А. Г.: Які з проєктів, впроваджених у готельному сегменті, ви запам’ятали найбільше і чому?

М. М.: Я б, звичайно, сказав, що проєкт FYING ROOM, концепція спальні та ванної кімнати, яка усуває будь-який фізичний і культурний бар’єр, і що значно полегшує управління приміщеннями, зокрема прибирання та перехід із одномісних на двомісні. Він складається з дуже конкретної меблевої системи, ви можете побачити її на веб-сайті www.flyingroom.net.

 

А. Г.: Чи доводилось вам бувати в Україні? Що ви чули про нашу країну та які асоціації виникають з нею?

М. М.: Я ніколи не був в Україні, але я стежу за вашими перипетіями, і мені дуже цікаво її відвідати. Я висловлю думку про те, що країна перебуває у позитивній фазі розвитку, а кожному розвитку, на жаль, притаманні страждання та жертви, але виклики дають сенс нашому існуванню, правда?

 

А. Г.: Які тенденції, на вашу думку, будуть головними в дизайні готелів у наступні п’ять років?

М. М.: Мені здається, є дві дуже чіткі тенденції. Перша — це, безумовно, недорогі готелі, де все, що не є необхідним, буде ліквідовано або автоматизовано, але якість основних послуг гарантована. Наприклад, прибирання чи гарний сон. Низька вартість як на гостинність, так і на транспорт, сприяє подорожам як для бізнесу, так і для туризму. Сама по собі вона є позитивним фактором, тому це явище неперервне.

Інша тенденція — це готель, який пропонує вам не лише послуги, а й цікавий досвід. Чому AIRBNB настільки успішний? Не тільки з точки зору зручності та ціни, що трохи нижча, ніж у готелі, а й тому, що це дає вам можливість зв’язатися з місцевим життям. Ви заходите в будинки людей, спілкуєтесь з ними, тоді як готель, як я вже говорив раніше, майже завжди є анонімним місцем, зробленим за стереотипом, які майже ні для кого не цікаві.

Чому дизайнерські готелі є успішними? Тому що дизайн будинків людей, навіть заможних, переважно потворний, якщо не прямо відштовхуючий, це правда! Дизайн-готель задовольняє психологічну потребу в чомусь іншому, особливому. Але будьте обережні, дизайнерські готелі все одно, це новий стереотип! Отже, треба бути дійсно привабливим, справді оригінальним і, передусім — справжнім!

 

А. Г.: Ви — людина дуже обізнана в готельній справі. Тому цікаво, на що ви передусім звертаєте увагу, коли оселяєтесь у готелі вперше?

М. М.: Якщо ми говоримо про кімнату, я дивлюся на гігієну. Якщо там є килим, покривало, яке висить до підлоги, я одразу дратуюся! Це вигадки, які призначені для маскування бруду. Потім я відкриваю та перевіряю ванну кімнату.

Якщо говорити про перше поселення, мене завжди дратує прийом. Я, мабуть, втомився, приїжджаю з далекої подорожі чи після важкого робочого дня. І перше, про що мене запитують, це документи та кредитна картка. Я оселяюсь у готелі чи перетинаю кордон у пункті пропуску? Мені хотілося б почути: «Ласкаво просимо, що бажаєте випити? Документи після!».

 

А. Г.: Які помилки, на вашу думку, роблять дизайнери в проєктуванні інтер’єру малих готелів?

М. М.: Занадто багато уваги приділяють зовнішньому вигляду і мало дрібницям. Вони влаштували готель так, ніби це був їхній дім, але меблі готелю мають абсолютно інші потреби, аніж вдома. Дуже часто немає хорошої звукоізоляції, ви чуєте шуми, які надходять із коридору або з ванної кімнати сусідньої номера. Ніколи не вистачає розеток для різних пристроїв тощо.

 

А. Г.: Чи можна створити привабливий інтер’єр за невеликі гроші, та що для цього потрібно?

М. М.: Цілком можливо! Для цього й існує така професія — дизайнер! Ви можете зробити кімнату з дуже низьким бюджетом, за допомогою розумних, практичних, але також симпатичних рішень, які роблять обстановку комфортною, приємною та привабливою.

 

А. Г.: Який проєкт готелю ви хотіли б впровадити в майбутньому?

М. М.: Можливо, такий готель, як неформальний, доброзичливий, простий, але з реальною турботою про гостя в речах, які мають значення. Щоби гості відчували себе саме гостями, а не клієнтами. І з сильним зв’язком із територією. Зручне «гніздо» з вікном у світ…

 

А. Г.: Запрошуємо вас в Україну для обміну досвідом з нашими готелярами.

М. М.: Дякую, з великим задоволенням! Бажаю українським готелярам проявити всю свою особистість і бажання вести бізнес для себе та для своєї країни.

 

Інтерв’ю підготував

Олександр Ганієв