Готельна реанімація: досвід сфери гостинності Польщі

Готельна реанімація: досвід сфери гостинності Польщі

№3 ЧЕРВЕНЬ 2020

Галина Патейчук,

менеджер апарт-готелю Willa Krakowska, Варшава

 

Поки український готельний ринок ще тільки починає прокидатися та оживати, польські готелі вже приймають гостей. У європейських країнах повернення в докарантинне життя відбуватиметься за аналогічним сценарієм, тому Польща може стати прикладом

 

Готельний ринок та вплив на економіку

Готель — це місце, де гість не лише тимчасово живе і спить, він тут їсть, організовує за потреби зустрічі, конференції та інші заходи. Готель часто є відправною точкою для туристів, бізнесу, місцем, з якого вони рушають у подальшу подорож, де зупиняються (у середмісті чи передмісті) під час матчів, концертів, ярмарків, фестивалів або інших подій.

 

Робота готелів поєднує багато видів діяльності: туристичну, транспортну, з перевезення людей (аеропорти, залізниці), реалізацію товарів та послуг (продаж напоїв, продуктів харчування, прибирання, безпека, організація виставок, заходів, атракціонів усіх видів) і виробництво хімії та косметики для готелів.

 

У Польщі понад 2,6 тисячі готелів, понад 140 тисяч готельних номерів. Уся галузь (в широкому розумінні) відповідає за 12 % ВВП Польщі. Досі ця галузь фіксувала економічне зростання. Щороку вводили в експлуатацію понад кілька десятків готелів та кілька тисяч нових номерів. Обсяг інвестицій у нові об’єкти за останні кілька років становив від 2 до 4 млрд злотих щороку.

 

Готелі в період карантину

Починаючи з 31 березня 2020 року готелі та інші місця для ночівлі у Польщі не працювали. У них могли залишатись лише:

• особи, які перебувають на карантині чи ізоляції;

• медичний персонал;

• особи у відрядженні та ті, хто використовує послуги розміщення у межах своїх обов’язків (наприклад, будівельники). Паралельно діяла заборона на надання послуг харчування для гостей готелів.

 

За таких обмежень працювати могли лише готелі, які мали фінансову подушку для утримання та для виплати компенсації працівникам. Переважно це невеликі готелі, що не були розміщені в орендованих приміщеннях. Більшість операторів, що відносяться до готельних мереж, вважала раціональним підходом тримати готелі зачиненими протягом кількох місяців, замість відкривати їх лише для кількох гостей. Таке рішення (і в Україні теж) було продиктовано перевищенням операційних витрат над доходною частиною. Тому між збитками від обмеженої роботи та збитками від повного закриття вибирали другий варіант.

 

Обмеження також вплинули і на харчування в готелях. Колись популярний буфет (більше відомий в Україні як шведський стіл) не тільки не відповідав санітарним вимогам, а й був нерентабельним. Готельєри замінили буфет на меню A La Carte, куди входили комплекси з трьох видів сніданків.

 

Придбати повну версію статті →