Олександр Зіскін: «Нам вас порадили!» — Для будь-якого готеляра це золоті слова!

«Нам вас порадили!» — Для будь-якого готеляра це золоті слова!

Інтерв'ю   |   Олександр Зіскін   |   №2 КВІТЕНЬ 2020

 

Ще до зустрічі на інтерв’ю, я гуляв по мальовничій навіть взимку території комплексу та розмовляв з персоналом. Вважаючи, що я звичайний гість, вони були відверті та не дуже замислювалися над відповіддю. З їхніх слів мені стало зрозуміло, що значна частина людей працює тут вже багато років та не шукають для себе щось інше. Усе це завдяки тому, що вони цінують ставлення до себе з боку власника, за роки звикли до «Купави» та працюють з посмішкою, як велика родина.

 

Відгадку я зрозумів одразу, як тільки почав розмову з власником ресторанно-готельного комплексу «Купава» Олександром Зіскіним.

Олександр Зіскін,
власник ресторанно-готельного комплексу «Купава»

 

Його харизма захоплювала вже з перших хвилин спілкування, ну а за смачною вечерею розмова про розвиток комплексу, ставлення до гостей та персоналу була теплою, відвертою та дуже легкою, без зайвого офіціозу.

 

Академія гостинності: Як ви прийшли в готельний бізнес, з чого все починалося?

Олександр Зіскін: Починалося все з ресторану, який був побудований у 1980 році до Олімпійських ігор і називався «Кооператор». Він був розташований у найближчому передмісті Харкова. У ті роки я був ще студентом ВУЗу та ввечері підробляв музикантом, грав в цьому ресторані й це були найщасливіші роки мого життя. 

Згодом, на початку кооперативного руху, я почав займатися бізнесом. 

2000-і роки були часом швидкої приватизації і мені запропонували купити, по старій пам’яті, свій улюблений заклад.

Ну, я й купив. 

Це природньо, що люди ностальгують, згадують молодість, друзів. 

Я теж не виняток.

З того часу вже 20 років будую та вдосконалюю. 

Це для мене не зовсім бізнес, а більше спогади, приємна віддушина, захоплення, значна частина життя.

 

АГ: То спочатку це був ресторан?

О. З.: Так, коли я його купив, він 7 років не працював. Почали його відновлювати, а потім вирішили, що потрібно не відновлювати, а будувати. 

Побудували спочатку на 80 місць, а кілька років тому зробили реконструкцію і збільшили до 200.

У нас була своя невеличка територія. На місці, де був склад ресторану побудували два двокімнатних готельних номери. Вони завжди були зайняті.

Місця для розбудови не вистачало, навколо нас — приватний сектор. Поступово почали розширюватися, купуючи землю в сусідів. Сьогодні територія становить два гектари. На сухому руслі зробили озеро з цілющою водою з природних джерел.

 

Думаючи про розвиток і ефективнішу роботу ресторану, вирішили побудувати невеличкий готель, щоб люди могли приїжджати на вихідні з родинами, друзями та залишатися в нас ночувати. Але головну увагу цьому завжди приділяли ресторану. Згодом недалеко від нас з’явилося підприємство, де працювало багато іноземців і фахівців із інших регіонів, які приїжджали сюди через роботу і з задоволенням зупинялися в нас.

Комфортно жити, якщо маєш свою територію, що охороняється, мальовничу природу, лазню з кваліфікованими масажистами, смачну та, що дуже важливо, здорову кухню, пральню, фітнес-зал, тобто все для того, щоб люди почували себе, як вдома.

 

Гості почали їздити до нас частіше. Багато з них їздять до нас, як на курорт і залишаються на 3—5 днів, влаштовують тут свята і з задоволенням залишаються у нас сім’ями, з дітьми, друзями, тваринами. 

Потім ми побудували ще 6 номерів. І зараз бачимо, що попит тільки зріс. Щоб було, що робити дітям, де розважатися, чим займатися — побудували дитячий майданчик.

Згодом помітили, що чим більше номерів, тим із більшою цікавістю до нас їдуть гості. Адже люди хочуть бачити людей, спілкуватися, заводити нові знайомства. Ми навчалися і це  надихало на наступні дії.

 

АГ: Уявляю, яке тут мальовниче місце в літню пору року. Напевно, тут є чим зайнятися, крім смачної вечері в ресторані?

А. З.: Наш заклад ще популярний, як весільний. У нас красива територія: власне озеро з можливістю ловити рибу, альтанка для весільних церемоній влітку, місце для виїзних церемоній. Колишні наречені з весіль, які відбулися 20 років тому, приводять сюди своїх дітей!

Крім того, тут розташовані три цілющих джерела. Багато людей приїжджають сюди набирати воду для побутових потреб, їздять сюди навіть священнослужителі. До речі, ми готуємо на цій воді, вона дійсно цілюща й корисна. Не випадково на цьому місці до більшовицької влади був чоловічий монастир.

 

АГ: Чи не шкодуєте про те, що колись розпочали ресторанний, а потім і готельний бізнес?

О. З.: Ні, мені все подобається. Я люблю це місце та із задоволенням сюди приїжджаю (адже через роботу зараз я більше перебуваю в Києві). Я не тільки не шкодую, а й продовжую розвиток. Ось, наприклад, в цьому році в нас запущена ще одна черга з розвитку готельного комплексу. Ми прийшли до того, що будуємо не традиційні готельні номери, а невеличкі апартаментами з двох кімнат. Обрали для себе нестандартний шлях, робимо такі смарт-квартирки. І вони популярні, гості з задоволенням їх займають.

Почавши розвивати одне, ми були змушені розвивати й інше. І на щастя, чи на жаль, цей ланцюжок не має кінця. Він замкнутий. Коли в нас було мало готельних номерів, ми їх будували. Стало багато — збільшили ресторан. Зараз у нас 16 номерів: 5 номерів «стандарт», 3 номери «люкс» і 8 «котеджних» номерів. Для прихильників активного та здорового відпочинку є свій спортзал, лазня. Найближчим часом плануємо побудувати невелику СПА на цих цілющих водах, з певним комплексом процедур.

 

АГ: Уявімо, що я вперше в Харківській області і думаю, який комплекс для відпочинку вибрати: один є, другий, третій. Що ви можете сказати про свій? Чим він відрізняється від інших?

О. З.: У нас є унікальна відмінність від інших. Ви сьогодні не назвете ресторан, якому 20 років. Який пропрацював і продовжує працювати, та ще й весь цей час пропонує щось нове. З гордістю можу сказати, що нас відрізняє відмінна кухня, затишна атмосфера на території комплексу, чисте, п’янке повітря при близькості до міста.

 

АГ: Коли приїжджають сім’ї, для дітей теж є розваги?

О. З.: Звичайно, є дитячий майданчик. Також у нас є своя ферма, що для дітей дуже цікаво. Вони з задоволенням ідуть туди на екскурсію. Це вихоплена діюча ферма, де діти можуть наживо підійти і подивитися телят, поросят, курчат, побачити каченят, гусачків, індиків. Це дуже приваблює дітей. Також є власна бібліотека, розважальні сімейні ігри, літня зона відпочинку на власному озері.

 

АГ: Розкажіть про населення ферми.

О. З.: Фермі вже понад 15 років. Спочатку ми тримали декоративних курчат і каченят, індик був красивий, величезний, чорний, гуляв по двору. А потім почали заводити для себе, для виробництва, курчат, кроликів і так все «закрутилося». Попит на «домашню» продукцію дуже великий! Страусів навіть тримали. Потім побудували ферму, яка почала добре розвиватися і ми в один момент вирішили підійти до цього зважено, для забезпечення ресторану. Годуємо тварин господарським зерном, кукурудзою, сіном.

У нас п’ять дійних корів для ресторану. Ще є барани, кози. Завжди є козине молоко та ми виготовляємо дуже смачний сир. Також тримаємо диких кабанів (у нас в меню завжди є страви з дичини).

 

АГ: Чи виготовляєте продукцію для гостей?

О. З.: Є думка зробити невеликий онлайн-магазин зі своєю продукцією. Але поки скажу про те, що є зараз. Ми виготовляємо сири кількох видів, сало, буженину, ковбасу. Все це є в меню ресторану та для продажу. Багато консервуємо для зими. Ми варимо своє варення, яке теж продаємо, збираємо та сортуємо трав’яний чай. Також у нас є своя кондитерська, де виготовляють корисні десерти без глютену та цукру. До нас навіть приїжджають спеціально для того, щоб купити продукцію, це для нас дуже приємний і добрий знак.

 

АГ: Відчуваєте проблеми з персоналом, чи є сезонні працівники?

О. З.: Проблема завжди відчувається. Складність у тому, що заклад розташований за містом. Скажу так, що завжди важче залучити гостей, якщо це не сезон. Ви повинні чимось вигідно відрізнятися, щоб гість розумів, чому йому варто поїхати саме сюди, а не залишитися в місті. 

Багато великих комплексів не витримують високих комунальних платіжок. Ми ж у міжсезоння утримуємо теплі номери, які обігріваються весь час. І нашим гостям завжди це подобається. Адже іноді буває, що комплекси включають опалення тільки тоді, коли хтось приїжджає. І виходить, що номер повноцінно прогрівається, коли гість вже провів в ньому півдоби.

В зимовий час нікого не звільняємо, співробітники працюють постійно. Як утримувати… По-перше, потрібно платити. Треба знайти хороший симбіоз у відносинах. У мене є людина, яка працює в комплексі 20 років. Ставимося до всіх співробітників по-людськи. І потім, тут смачно годують (посміхається). Особисто я вважаю, що співробітник буде з нами працювати, якщо крім об’єктивної оплати є хороше ставлення та порозуміння.

 

АГ: Які нематеріальні способи мотивації персоналу ви застосовуєте?

О. З.: Вважаю, що треба вміти відчувати співробітника: настрій, коли йому потрібно піти, або у нього якась важка сімейна ситуація. Можна підійти, дати пораду, просто поплескати по плечу, заспокоїти. Кожній людини є що сказати. Я тримаюсь за кожного в команді. 20 років — це ціле життя. У всіх бувають різні ситуації: хтось помер, хтось захворів, операції, народження, весілля тощо. Ми ніколи своїх не кидаємо.

 

АГ: В комплексі є свої, альтернативні джерела енергії?

О. З.: Ні, альтернативних немає. Для вітряків у нас несприятливі умови. Про сонячні батареї ще не думали. Але наступного разу, коли будемо перебудовуватися, то вже задумаємося і над цим, якщо буде сенс. У нас є власна підстанція, дві котельні, своя дизельна електростанція на випадок відключення електрики. 

 

АГ: Ви досить довго працюєте в готельно-ресторанному бізнесі. Що бачите в найближчі рік, два, три? Які перспективи, тенденції?

О. З.: Насправді, ми добре працюємо і працювали б ще краще, якби в країні не відбувалося те, що відбувається. Природно, ми — патріоти України. Коли не було війни, то звичайно до нас приїжджали росіяни на відпочинок. Зараз ми їх втратили через існуючу ситуацію. Я сподіваюся і хотів би, щоб стало краще. Але краще стане тоді, коли закінчиться війна і збережеться цілісна Україна. Коли прості люди почнуть добре заробляти. Повинна запрацювати економіка. Якщо людина буде отримувати гідну зарплату, буде знаходити привід з’їздити в ресторан з сім’єю, друзями і витрачати відповідно на цей відпочинок кошти. Гірше ніж є, сподіваюся, у нас вже не буде. 

Абстрагуватися від політичної ситуації в країні неможливо, тому що люди живуть бідно. Середній сегмент у нас дуже слабкий. Сьогодні або дешево, або дуже дорого. Середини немає. З приводу тенденцій… Якщо раніше ресторан і готель був місцем, де люди переночували і поїхали далі, то зараз ресторанний бізнес, якщо він є при готелі, стає все більш структурованим. Ставлення до наших гостей стає особливим, ми їх зустрічаємо як членів своєї родини. Готель стає дедалі більш сімейним і дуже хотілось, щоб він був пріоритетним у виборі відпочинку для родини.

 

АГ: Якщо говорити про іноземних гостей: хто їде, звідки, навіщо?

О. З.: Ми представлені на майданчиках бронювання, таких як власний сайт та booking.com. До нас їздять австрійці, в’єтнамці, казахи, білоруси, поляки. Іноземці нас дуже люблять. Вони отримують той колорит, який хочуть бачити, як вони собі уявляють Україну. Це навіть не готель, а більше як курорт.

 

АГ: Якщо говорити про залучення гостей, з яких майданчиків до вас приходять люди, звідки йде більше гостей, що краще працює?

О. З.: У нашому випадку найкраще працює сарафанне радіо. Так, від booking.com та власного сайту є відсоток, у нас є фахівець, який цим займається. До 2016 року не було взагалі ніякого діджитал-просування. Вірніше, не потрібно було. У готелі був, у ресторані — ні. А зараз працює потужна команда професіоналів.

У нас є такі клієнти, які їздять до нас вже 20 років. Ось це важливо! Вищий пілотаж, це коли нам кажуть: «Нам вас порадили»! Це для будь-якого готеляра золоті слова. Таких гостей стає з кожним роком все більше. Серед українських міст лідери — Дніпро та Київ. 

 

АГ: У вас на сайті була інформація про те, що ви організовували купання 19 січня. Чи святкуєте якісь інші свята?

О .З.: Ми організовуємо «гуляння» на Водохреща, на Масляну. Це наша багаторічна традиція. На Водохреща запрошуємо Харківського єпископа ПЦУ, він освячує ополонку. Ми зі свого боку виставляємо частування. Після купання гості можуть посмакувати, випити чарку, закусити. У цей день у нас дуже багато людей. Також до нас приїжджають на Івана Купала. На території є сцена, ми запрошуємо музикантів, влаштовуємо різні свята та ярмарки. 

Ми самі з задоволенням шукаємо приводи. Насправді це все не так легко. Все одно, людина яка сюди їде, розуміє, що витратить тут якісь гроші, а зараз людям це важче.

 

АГ: І хто цим займається: у вас є свій маркетолог, PR-менеджер?

О. З.: Так. Ціла команда PR-ників. Це спеціалісти в сфері SEO-просування, з реклами в соціальних мережах, на радіо. Беремо активну участь у спеціалізованих виставках, туристичних, весільних…Ми всі це робимо як у великій родині — разом.

Для мене ресторан — це не тільки, коли людина прийшла й поїла. Для мене це все ж таки якесь спілкування, це майданчик для емоцій. Смачно поїсти важливо, але важливіше спілкування. Всі їдуть за спілкуванням: себе показати та на інших подивитися.

 

АГ: На території комплексу я бачив причіп, який переобладнують. Це якийсь новий проект?

О. З.: Я вважаю, що бізнес повинен бути соціально відповідальним. У нас впроваджено роздільний збір сміття, як і повинно бути. Ми у своїй маленькій державі майже навели порядок. Харчові відходи використовуємо на фермі. Тобто, на звалище це не викидається. Ми взагалі такого слова не знаємо. З приводу причепа — ще одне важливе питання. Навколо нас — село та приватні подвір’я. Багато безхатніх собак, котів, навіть із міста приходять на нашу територію. Ми їх підгодовуємо, але вони розмножуються, переносять інфекцію, можуть бути небезпечними як для місцевих, так і для наших гостей, особливо дітей. Власними силами ми хочемо створити пересувний ветеринарний пункт щеплення та стерилізації тварин. Робити все це будемо за власний кошт, навіть у сусідніх селах. Зараз ми відкрили Громадську організацію «Зелений альянс» та плануємо активно займатись громадською діяльністю, щоб покращити ситуацію навколо, бо принцип «моя хата з краю» — це не про нас. 

 

Інтерв’ю підготував

Олександр Ганієв