У 2018 році в Україну на лікування приїхали близько 65 тисяч іноземців

У 2018 році в Україну на лікування приїхали близько 65 тисяч іноземців

 

Інтерв'ю   |   Віолетта Янишевська   |   №4 СЕРПЕНЬ 2019

 

Обсяг світового ринку медичного та оздоровчого туризму оцінюється у $439 млрд. Міжнародні експерти в найближчі 10 років прогнозують зростання на 10–20 %.

Про медичний туризм в Україні, його розвиток та перспективи для готелів у залученні нової категорії гостей «Академії гостинності» розповіла президент Асоціації медичного туризму України та Global Healthcare Travel Council Віолетта Янишевська

Віолетта Янишевська,
президент Асоціації медичного туризму України та Global Healthcare Travel Council

 

Академія гостинності: Віолетто, розкажіть, будь ласка, про Українську асоціацію медичного туризму (УАМТ).

Віолетта Янишевська: Українська асоціація медичного туризму заснована в 2012–2013 роках. За цей час ми стали найбільшою профільною асоціацією не тільки в Україні, але й у Східній і Західній Європі. В УАМТ — більше 100 членів з 15 країн, включно з Україною, і близько 1 000 лікарів.

 

У 2013 році УАМТ стала засновником Всесвітньої асоціації медичного туризму — GHTC, в яку наразі входять 56 країн. Ми пишаємося тим, що в 2019-му ми з Ігорем Торським, віце-президентом УАМТ, очолили GHTC. Це визнання нашого професіоналізму й активності на закордонних ринках та наш глобальний успіх. Нас запрошують як спікерів на найбільші міжнародні та українські конгреси, форуми, саміти та конференції у сфері медичного туризму, на яких ми промотуємо в’їзний медичний та оздоровчий туризм в Україну. УАМТ є організатором та співорганізатором найбільших подій у сфері медичного туризму: МТЕС.Кyiv, MedTWorkshop, Lviv Region Healthcare Tourism Forum та ін. Ми розвиваємо в’їзний медичний туризм в Україну як один з пріоритетних напрямів розвитку економіки нашої держави. Збільшення потоку іноземних громадян в Україну з лікувально-оздоровчою метою сприятиме отриманню державою додаткових доходів, залученню іноземних інвестицій, а також стимулюватиме розвиток медичної, туристичної, готельної, ресторанної, транспортної, санаторно-курортної галузей.

Як наслідок, стимулювання в’їзного медичного туризму допоможе у формуванні позитивного міжнародного іміджу України.

 

АГ: Ви сказали, що до УАМТ входять 15 країн. А хто саме є членом асоціації?

В.Я.: Провідні клініки, SPA&Wellness, medical SPA, провайдери медичного туризму та лікарі, переважно з України. Окремо хочу зупинитися на провайдерах медичного туризму. Це сервісні організації, що надають послуги з супроводу іноземних пацієнтів, які приїжджають на діагностику, лікування, оздоровлення або реабілітацію. Провайдери медичного туризму надають повний спектр послуг — від підбору клініки або оздоровчого/реабілітаційного центру, узгодження програми перебування, трансферу, перекладацьких послуг, проживання, візових послуг до організації лікувального процесу в клініці та супроводу пацієнта 24/7.

 

АГ: З яких країн і чому їдуть до нас медичні туристи?

В.Я.: Основними причинами, чому до нас їдуть іноземні пацієнти на лікування, є обмеження послуги у країні проживання, довгий лист очікування, висока ціна на послугу, обмеження на законодавчому рівні чи відшкодування за страховим полісом, більший досвід лікарів, інноваційні технології, сучасне обладнання, унікальні природні лікувальні фактори. Географія іноземних пацієнтів залежить від напряму лікування. Наприклад, за репродуктивними технологіями до нас їдуть з Європи, Ізраїлю, Китаю, Канади, США. Якщо йдеться про лікування стовбуровими клітинами, то це арабські країни, зокрема Перської затоки, Китай, меншою мірою Канада, Америка, Європа. Щодо стоматології, тут ми конкуруємо насамперед з Європою, зокрема з Угорщиною, що вибудувала собі бренд «європейський стоматологічний кабінет», а також з іншими пострадянськими країнами, де теж є технології, вартість яких приблизно така ж як і в Україні.

 

АГ: Які умови проживання обирають медичні туристи?

В.Я.: Поєднання проживання в готелі 4–5* зі SPA&Wellness центром, лікувально-діагностичним центром, який може запропонувати оздоровчі, діагностичні та лікувальні процедури, зокрема зі стоматологічним кабінетом.

 

АГ: Які стоп-фактори заважають приймати ще більше пацієнтів/клієнтів?

В.Я.: Одним з найбільш важливих факторів є візові питання. Зараз складно отримати візи для громадян Китаю, Індії, Бангладеш, Пакистану, деяких арабських та африканських країн. Для декількох держав візові питання вже покращені. Наприклад, туристам з Кувейту й ОАЕ візи вже не потрібні. Але для багатьох країн це достатньо складний процес. Вартість віз здебільшого дорожче, ніж у шенгенських країнах. Крім того, це складна процедура, яка іноді займає 2 тижні, а інколи й до місяця. Або наприклад, країни Африки, які зараз мають довгий процес отримання віз. Між тим африканський ринок є одним з найбільш привабливих для довготривалої перспективи. Ну і, звичайно, відсутність прямих авіасполучень з потенційними для нас країнами — це ще один стоп-фактор.

 

АГ: Чому саме африканці?

В.Я.: Більшість країн Африки не мають належного рівня медицини. Нігерія — одна з найрозвинутіших держав на африканському континенті з найбільшою кількістю населення. Країни, які розуміють потенціал Африки, роблять ставку на майбутнє. Тож ми або будемо посилювати співпрацю з африканськими країнами і почнемо конкурувати за потік пацієнтів з них, або програємо в довготривалій перспективі.

 

АГ: Можливо, іноземні пацієнти обирають нас за відповідний рівень цін?

В.Я.: Суперечливе питання. Іноді я не розумію наші готелі 4–5 зірок. Чому вони мають вдвічі-втричі вищі ціни, ніж інші готелі тієї ж мережі за кордоном? Якщо українські готелі хочуть конкурувати з готелями тієї ж мережі десь в Угорщині або, наприклад, в Латвії, то пацієнти/клієнти виберуть саме ці країни, а не нас.

Усе менше і менше клієнтів, для яких кошти не мають значення. Ми говоримо про оздоровчий медичний туризм, а тут ціна є дуже важливим фактором. Клієнти вибирають ціну, технології, досвід і ефективність.

 

АГ: Тобто платоспроможних людей все ж таки зупиняє рівень цін в українських готелях?

В.Я.: Частково так. Для них важлива вартість усього комплексу. Проживання, лікування або оздоровлення, сервісні послуги — це все є в пакетах. Дуже часто, коли до нас звертаються пацієнти або клієнти, та дізнаються про ціни на проживання в готелях, вони просять знайти квартиру. Іноді виявляється, що їм у лікарні вигідніше жити, ніж у наших готелях. Або просять запропонувати інші варіанти з проживання. Якщо ми можемо щось запропонувати і їх влаштовує — ок. Якщо ж їх це не влаштовує, вони просто їдуть у сусідні країни. Тобто спочатку ми конкуруємо на рівні країн, а вже потім — на рівні готелів та клінік усередині країни.

 

АГ: Гіпотетично, чи може готель, до якого звернувся клієнт з питанням оздоровлення чи лікування, знайти у своєму регіоні провідну клініку, фітнес-центр, якийсь розважальний заклад, все це включити в пакет і запропонувати медичному туристу?

В.Я.: Звісно, може. Але це здебільшого робиться навпаки. Провайдери медичного туризму або туристичні компанії підписують договори з готелями, фітнес-центрами, курортами, стоматологічними кабінетами, з авіакомпаніями або іншими перевізниками (таксі чи інший трансфер), з клініками, реабілітаційними центрами, які надають послуги іноземним пацієнтам. І саме ці компанії пропонують своїм клієнтам такий пакет. Так працюють провідні країни. Тобто сучасні тенденції — це стратегія win-win та співпраця всіх причетних до цього процесу закладів: це може бути аутсорсинг або кооперація з надання певних послуг іноземному пацієнту.

 

АГ: Як готелю почати працювати в сегменті медичного туризму?

В.Я.: Звичайно, це активність, участь у профільних міжнародних конгресах, форумах, семінарах з медичного та оздоровчого туризму. Щороку Українська асоціація медичного туризму не тільки бере участь у найбільших профільних конгресах і виставках в Україні та за кордоном, але й сама організовує ці заходи. В Україні найбільшою конференцією в сегменті медичного туризму є MTEC.Kyiv — Medical Travel Exhibition & Conference. Цільовою аудиторією цього міжнародного конгресу медичного туризму та B2B зустрічей є провайдери медичних послуг, туристичні компанії, готелі, профільні асоціації, провідні лікарі. Такий захід, що цього року відбудеться 1–3 жовтня, може бути цікавим усім закладам, які хочуть отримати іноземного пацієнта. Ми пропонуємо долучатися та промотувати свої послуги разом з нами.

 

У квітні мене обрали президентом глобальної асоціації медичного туризму — Global Healthcare Travel Council. Що це дає Україні? Безумовно, з’явився унікальний шанс для активної промоції на світовому ринку в’їзного оздоровчого та медичного туризму в Україні. Це низка спеціальних заходів, які спрямовані на промоцію оздоровчих та лікувальних можливостей України в світі. 6–9 серпня ми провели потужний Перший регіональний форум медичного туризму у Львові, в межах якого відбувся інфо-тур для великої групи провайдерів медичного туризму з арабських країн, Середньої Азії та Кавказу по провідних центрах Львівщини. Зокрема, крім клінік і реабілітаційних центрів, показали medical SPA в Rixos, Mirotel та Edem.

 

Міжнародну конференцію медичного туризму ми проводили в Edem Resort Medical & SPA, де протягом двох днів жили учасники форуму. Такі форуми та інфо-тури надзвичайно важливі для розвитку галузі, зокрема ресторанно-готельної. У кінці березня ми будемо проводити в Києві форум і асамблею Global Healthcare Travel Council. Учасники — провідні провайдери медичного туризму та представники профільних асоціацій з 56 країн. Це світовий масштаб конгресу, який вже проходив у Монако, Йорданії, Туреччині (Стамбулі, Анталії) та в минулому році в Азербайджані (Баку). Цей найпотужніший захід у сфері медичного туризму завдяки нашому керівництву Global Healthcare Travel Council цього року проходитиме в Україні.

 

Наше завдання — визначитися з регіоном проведення форуму; з готелями, де житимуть учасники; ресторанами, де проходитимуть гала-вечори та обіди; з провідними клініками, оздоровчими та реабілітаційними центрами, SPA&Wellness, які братимуть участь в інфо-турі; конференц-залами для проведення форуму та асамблеї медичного туризму, з авіаперевізниками в ролі партнерів форуму. Це виклик для України, тому сподіваюся, що ми зможемо отримати підтримку держави для проведення форуму і організувати все на достойному рівні.

 

АГ: Яка на сьогодні географія відвідувань України медичними туристами?

В.Я.: Київ, Львів, Одеса — це перша трійця міст, потім — Харків, Дніпро. В розрізі областей — Львівська (Трускавець, Моршин, Східниця), західна частина України (Карпати, Закарпаття), але вже меншою мірою. Щодо Трускавця, до нього з метою оздоровлення в минулому році приїхали близько 200 тис. клієнтів/туристів, з яких приблизно 40 % — іноземці, зокрема з Польщі та Азербайджану.

 

Одеса та Львів уже історично отримують іноземців на лікування та оздоровлення. Є курорти, які мають унікальні природні ресурси. Наприклад, санаторій «Куяльник» має звання курорту національного масштабу, але потребує значних інвестицій, зокрема в сервіс.

 

АГ: Що ще є важливим для готелів, крім цін та сервісу?

В.Я.: Дуже важливим для готелів, які мають діагностичні та медичні центри у своїй структурі, є міжнародна акредитація. Є міжнародні акредитаційні системи, які сертифікують подібні заклади, зокрема готелі. Ці сертифікати дозволяють працювати зі страховими компаніями, що можуть відшкодувати затрати пацієнта/клієнта. Це світовий тренд. Пацієнти дуже уважно ставляться до безпеки. Якщо готелі планують працювати з певними ринками, вони мають налагоджувати відповідні сервіси для громадян певних країн: спеціальні міста для моління, халяльна або кошерна їжа тощо.

 

До речі, зараз в усьому світі розвивається туризм для людей похилого віку. Це також світовий тренд. Потрібно робити спільну промоцію на зовнішніх ринках для збільшення потоку для таких груп населення.

 

АГ: Що можна сказати стосовно сезонності?

В.Я.: На оздоровлення сезонність впливає, на медичний туризм — ні. Потреби медичних туристів не залежать від сезонності. Це хворі люди, які мають приїхати лікуватися. Оздоровчі послуги, як і будь-де, звичайно, мають сезонність. Курорти залежать від тих туристів, які поєднують відпустку з оздоровленням. А це переважно літній або зимовий період.

 

АГ: Скільки витрачають медичні туристи?

В.Я.: В середньому медичний турист витрачає в Україні $2 500. Ця цифра може бути більше для того, хто приїжджає в Україну з метою оздоровлення. Медичні туристи часто приїжджають з супроводжуючими особами. Це одна з особливостей медичного туризму.

 

Інтерв’ю підготував

Олександр Ганієв