Український готельний бізнес vs коронавірус: хто кого?

Український готельний бізнес vs коронавірус, хто кого?

№2 КВІТЕНЬ 2020

Сергій Карпенко

 

Готельний бізнес вперше стикається з зовнішнім викликом, який має характер епідемії та наслідки обмежувальних заходів. Але цей виклик за своїми розмірами принаймні є зрозумілим для українських готельєрів. Вони вже стикалися з подібним під час минулих криз, на які, на жаль, така багата українська історія

 

Реакція готелів на коронавірусний карантин була прогнозованою — вони поступово припиняли роботу. Великі міжнародні й українські оператори (Fairmont Grand Hotel Kyiv, InterContinental Kyiv, Radisson Blu Hotel, Park Inn by Radisson Kyiv Troyitska, об’єкти Ribas Hotels Group та ін.) та немережеві заклади закривали свої об’єкти. Більшу частину співробітників готелів і частину незадіяних офісних співробітників відправили в неоплачувані відпустки. Готелі скоротили кількість обслуговуючого персоналу до необхідного мінімуму, а деяких офісних співробітників перевели на віддалену роботу з дому.

 

При цьому частина 3–4–5* готелів міжнародних операторів і української мережі Premier Hotels and Resorts продовжували працювати. Окремі заклади працювали з локальними гостями в режимі апартаментів без рецепції.

 

«Із трьох готелів нашої мережі, ми максимально продовжили роботу саме «F&B Spa Resort (ex. Park Hotel Fomich)», запровадивши заходи безпеки (персонал у масках і рукавичках, засоби дезінфекції в місцях загального користування, кварцування приміщень і максимальний room-service, навіть під час сніданків та ін.). Площа території та велика чисельність номерного фонду дозволила нам протриматись у робочому режимі до кінця березня, як і сам курорт «Буковель». Було відразу зрозуміло, що малі готелі, такі як готель бізнес-класу «Grand Hotel Roxolana», без іноземців, бізнес-подорожуючих і відрядників не рентабельно «тримати на плаву», тому їх відразу закрили» — пояснює Вікторія Какапич, менеджерка відділу бронювань у F&B Spa Resort і Karpatski Hotel & Restaurant.

 

Деякі готелі допомагали розміщувати лікарів і медичний персонал. Але це були поодинокі приклади правильного ситуативного підходу до використання номерного фонду, що не був задіяний.

 

Зі свого боку Мінкультури запропонувало врятувати ситуацію — розміщувати за бюджетні кошти осіб, які прибули на обсервацію. Базові умови розміщення включали оплачуване державою стандартне одномісне поселення вартістю € 99 за 14 днів. Також були передбачені варіанти одномісного покращеного (€ 149) або VIP-поселення (€ 199), які оплачувалися самостійно. Крім того, передбачена доплата за додаткове місце для сімейних пар — € 59 з людини, за дітей (3—4 місне поселення) — € 29 з людини. Однак такі цінові умови не були привабливі для готельєрів.

 

Антикризові заходи

Готельєри були змушені швидко реагувати та вживати необхідні антикризові заходи, щоб зменшити збитки. Насамперед серед таких заходів — максимально можливе скорочення операційних витрат, особливо на рекламу, на оренду, відтермінування платежів за сервісне обслуговування площ та інших платежів контрагентам, призупинення інвестиційних планів. Також не обійшлося без радикальних заходів — скорочення персоналу або відправлення його в неоплачувану відпустку.

 

Об’єкти, що працювали, були змушені на додачу до активних санітарних заходів та убезпечення персоналу, міняти формат роботи.

«З початку заходів обмеження ми запропонували ексклюзивний тариф на довгострокове проживання (від 14 днів) у київському Premier Palace Hotel — € 100 за ніч із включеним сніданком. Ресторани Ikigai і Terrakotta працювали на room service, доставку до дверей і take away. Також ми використовували власну доставку, співпрацювали з Royal Service і Uber Eats. Розраховуємо, що такі заходи дозволять не закривати деякі готелі мережі, забезпечити співробітників базовими виплатами, максимально швидко повернутися на ринок після закінчення карантину», — зазначає Валерія Секісова, директорка департаменту продажів і маркетингу мережі готелів Premier.

 

Придбати повну версію статті →