За крок до змін: проєкт Закону «Про працю»

За крок до змін: проєкт Закону «Про працю»

№1 ЛЮТИЙ 2020

Наталія Панченко,

експерт з трудового законодавства

 

27 грудня 2019 року прийнято проєкт Закону «Про працю» № 2708 (далі — законопроєкт № 2708). Якщо цей документ набере чинності, то замінить Кодекс законів про працю (далі — КЗпП), який сьогодні є головним нормативно-правовим актом, що регулює трудові відносини, починаючи з грудня 1971 року

 

До КЗпП України неодноразово вносилися зміни, проте зважаючи на сучасний розвиток, будову та форми відносин між роботодавцем і працівником, він застарів і не може повністю реагувати на зазначені виклики. Автори законопроєкту стверджують, що він більше захищатиме права й обов’язки кожного працівника, розширює їхні соціальні права, дасть змогу підвищити дохідну частину, забезпечить рівність у праці між чоловіками та жінками. Отже, проведемо експрес-аналіз нововведень, які приготував законопроєкт № 2708.

 

Основна мета законопроєкту № 2708 — встановлення прав і обов’язків суб’єктів трудових відносин, забезпечення реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту прав та інтересів працівників і роботодавців. З’ясувати це можна після прочитання та аналізу статей документа. Відразу потрібно зазначити, що деякі зміни, які пропонує цей документ, несуттєві, деякі статті зберігають чинні норми трудового законодавства, натомість інші — вносять кардинальні зміни в робочий процес.

 

Легалізація праці та трудовий договір

Законопроєкт № 2708 передбачає ряд статей, головна мета яких — боротьба з нелегальною працею. Мова йде передусім про нелегальних працівників, трудових мігрантів, працездатних пенсіонерів, людей із інвалідністю, осіб, які займаються домашнім господарством, безробітних. Ніхто не заперечуватиме, що лише частина українців зайняті на законних підставах і мають гарантії захисту своїх трудових прав.

 

Відносини з будь-яким працівником, зважаючи на норми, повинні будуватися на підставі трудового договору, який, до речі, буде дозволено укладати з одним або одночасно з кількома роботодавцями. Документ підписуватимуть у двох екземплярах і він може мати такі форми:

• паперова;

• електронна.

 

Обов’язкові умови трудового договору, без яких він не вважатиметься укладеним:

• повна назва (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб, адреса місця проживання роботодавця-фізичної особи) сторін;

• робоче місце, а там, де немає фіксованого робочого місця, вказується адреса місця розташування особи, від якої працівник отримує роботу;

• інформація щодо наявності основного місця роботи за трудовим договором (у разі наявності);

• права й обов’язки сторін трудового договору;

• характеристика або опис роботи, що виконується;

• дата початку виконання роботи за трудовим договором;

• строк дії трудового договору;

• інформація щодо ознайомлення з колективним договором (у разі його укладення);

• тривалість оплачуваної відпустки;

• відповідальність сторін трудового договору;

• умови оплати праці (зокрема, структура заробітної плати, розмір її складових, строки та порядок її виплати);

• тривалість робочого часу та часу відпочинку;

• строки повідомлення про припинення трудового договору, розмір компенсаційних виплат у разі дострокового припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.

 

До тексту трудового договору можуть додаватися й інші пункти, які може вносити як працівник, так і роботодавець. Цей документ вважатиметься головним над усіма локальними документами роботодавця. Не менш важливо, що законотворці запропонували абсолютно новий підхід у визначенні виду договору, адже проєктом пропонуються такі види трудових договорів, згідно зі ст. 17 проєкту Закону № 2708.

 

Варіативність видів трудових договорів надає нові можливості для українського ринку праці. Зважаючи на вид документа, працівник, за бажанням, має змогу обрати робоче місце, адже на законодавчому рівні закріплюється можливість працювати як в офісі, так і вдома. І, що важливо, така праця вважатиметься легальною.

 

За нормами законопроєкту перед прийняттям на роботу нового працівника, роботодавець матиме право збирати інформацію про попередню роботу особи, з якою передбачається укладення трудового договору. Про такий крок роботодавець зобов’язаний поінформувати можливого майбутнього працівника, який, що не менш важливо, має право ознайомитися з зібраними даними. Умова про випробувальний термін (його строк не може перевищувати трьох місяців) повинна обов’язково включатися в текст трудового договору.

 

Не встановлюватиметься випробування для таких категорій:

• особи, які не досягли 18 років;

• вагітні жінки;

• особи, що працевлаштовуються, строком до 12 місяців;

• особи з інвалідністю, які направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

• особи, що належать до інших випадків, які передбачені законом.

 

Нормами законопроєкту забороняється укладати трудовий договір із особами, які молодші шістнадцяти років. Виняток — учнівський трудовий договір.

 

Придбати повну версію статті →