Привілей VS Клопіт: догляд за шкіряною оббивкою

Привілей VS Клопіт: догляд за шкіряною оббивкою

№1 ЛЮТИЙ 2020

Ольга Шелест

 

У готелях і ресторанах часто зустрічаються меблі з натуральної чи штучної шкіри різної кольорової гами. Незважаючи на свою міцність і зносостійкість, цей матеріал також має властивість пошкоджуватися і забруднюватися, що впливає на зовнішній вигляд предметів інтер’єру та може викликати негативну реакцію гостя. Щоб оббивка з натуральної чи штучної шкіри служила довше, за нею потрібен регулярний і правильний догляд

 

За модними тенденціями встигнути дуже важко. Індустрія стилю та краси — це ласий шматок бізнес-простору. Те, що сьогодні вважають трендом у дизайні інтер’єру, завтра може виглядати, як архаїзм. Тож і ставлення модних критиків до шкіри мінливе. Хоча практичнішого та стильнішого матеріалу годі й шукати. Саме тому шкіру в інтер’єрному дизайні використовують не одну сотню років. Інша справа — оздоблювальний матеріал. Тут тенденції все-таки мають значення.

 

Про шкіру й аналоги

Натуральна шкіра — дорогий матеріал, тому замовники нерідко шукають йому дешевшу альтернативу. Вже досить давно у виробництві меблів використовують полімерний матеріал, який називається штучною шкірою або шкірозамінником. Залежно від застосування композиційних складових на тканій або нетканій основі, розрізняють такі його види, як:

• мікрофібра,

• поліуретан,

• екошкіра,

• дерматин,

• арпатек тощо.

 

Мікрофібра (шкіра-мікрофібра) — різновид штучної шкіри, в основі якого є надзвичайно тонкі волокна поліаміду. Матеріал відрізняється м’якістю, міцністю (хоча на вигляд досить тонкий) і еластичністю. Він практичний, довговічний у використанні, має високі вологовідштовхувальні та повітропроникні властивості, вважається екологічним.

 

Поліуретан (поліуретанова шкіра) — різновид штучної шкіри, що складається з бавовни, натуральної шкіри з дефектами та високоякісного поліуретану. Матеріал також має високі вологовідштовхувальні та повітропроникні властивості, стійкий до деформацій, низьких температур.

 

Екошкіра — досить популярний зараз різновид штучної шкіри, що виготовляється з полівінілхлориду, додаткових синтетичних компонентів і тканинної основи. Матеріал довговічний, стійкий до ушкоджень різноманітного походження, невибагливий у догляді, чудово пропускає повітря та водяний пар, при цьому не пропускає воду.

 

Дерматин — багатьом відомий ще з радянських часів різновид штучної шкіри, для виготовлення якого використовують нітроцелюлозу, яку наносять на тканинну основу з одного чи двох боків. Вважається легкозаймистим матеріалом і не таким довговічним, як сучасні різновиди штучної шкіри на основі поліаміду, поліуретану, вінілу та ін.

 

Арпатек — синтетичний матеріал, який за характеристиками та візуальним сприйняттям найбільше нагадує натуральну шкіру. Він складається з бавовни, поліуретану та віскози. На кшталт натуральної шкіри зберігає людське тепло, не прилипає до тіла та не грубіє на холоді. Виробництво матеріалу не можна назвати дешевим, але він абсолютно нешкідливий і довговічний, стійкий до вологи та сонячних променів, а також до забруднень різного походження. Початково арпатек активно використовувався в автомобільній промисловості.

 

Загалом сьогодні різновидів штучної шкіри, до речі, як і натуральної, досить багато, бо попит формує пропозицію, а технології не стоять на місці. На ринку є матеріали, які імітують шкіру тварин, гладку шкіру, замшу, нубук, мають декоративне тиснення тощо.

 

Найпоширеніша сировина для виготовлення натуральної меблевої шкіри — це шкіра великої рогатої худоби. Шкіру бичків, корів і телят у процесі виробництва поділяються на певні підгрупи, відповідно до віку тварин та інших ключових параметрів сировини. Належність шкіри до кожної з підгруп визначає її виробниче призначення, якісні характеристики, фізичні властивості й кінцеву вартість для споживача.

 

Ціна натуральної шкіри залежить від вичинки. Найдорожчою вважається лицьова, або анілінова, шкіра — матеріал вищої категорії з природною лицьовою стороною. Її виробляють тільки з відбірної сировини не менше 1,5 мм. У процесі виготовлення таку шкіру піддають мінімальній обробці для збереження унікального природного малюнка її лицьової поверхні.

 

До наступної категорії належить напівлицьова або напіванілінова шкіра — це натуральна шкіра вищої якості з частково скоригованою лицьовою поверхнею. На відміну від анілінової, таку шкіру делікатно шліфують, що усуває виразні дефекти. При цьому в процесі механічної обробки її верхній шар залишається практично незмінним. На одному з етапів вичинки на поверхню такої шкіри наносять неглибоке дрібнозернисте тиснення, що дає можливість зберегти натуральний малюнок лицьової поверхні з усіма індивідуальними особливостями шкіри.

 

До наступної категорії належить корегована шкіра — натуральна шкіра, яка зазнала глибокого шліфування для усунення багатьох дефектів верхнього шару. На наступних етапах виготовлення її обробляють не менш ретельно. Після вичинки та фарбування її поверхня піддається глибокому тисненню, а потім покривається тонким шаром полімерного лаку, стійкого до механічного стирання, різних забруднень і впливу навколишнього середовища. В результаті шкіра набуває нових властивостей і має повністю видозмінену поверхню.

 

Бути чи не бути

У дизайні інтер’єру шкіряні меблі варто використовувати досить обережно. Наприклад, диван із натуральної шкіри буде доречним у холі, великій кімнаті, але якщо розмістити його у маленькому, тісному приміщенні разом із великою кількістю інших речей, він втратить свій бездоганний вигляд. До того ж цей матеріал не буде гармоніювати з предметами інтер’єру, що виготовлені з дешевих матеріалів, на кшталт пластику, недорогих порід дерева, синтетичних волокон. Хоча за останні кілька років вироби зі шкіри пройшли шлях трансформації та вийшли за класичні рамки: «зістарена», різнокольорова шкіра, оббивка з окремих клаптиків, зі стрічок, що переплітаються між собою та ін., але як і раніше, матеріал відрізняється високою вартістю, тому речі з нього відносять до привілейованих. Не дивно, що в комерційному секторі багато хто зупиняє свій вибір на меблях із шкірозамінника, який дешевший в рази.

 

«У нашому готельному комплексі в деяких номерах є дивани з натуральної шкіри. Також вони розташовані у місцях загального користування. В кімнаті відпочинку для гостей, лобі-барі та в залі ресторану розмістились диванчики з екошкіри. Це досить зручно, бо такі меблі, на відміну від меблів із текстилю, не потребують регулярної хімчистки. До того ж такий вид оббивної тканини підходить нам за дизайном», — ділиться інформацією Уляна Кожушко, менеджер готельного комплексу «Глобус» (м. Тернопіль).

 

Натуральна шкіра, як і штучна, дійсно легко піддається чищенню, про що ми поговоримо детальніше далі, не вбирає пил, різні запахи. Нерідко шкіряні меблі — це єдиний можливий варіант певних дизайнерських рішень.

 

Придбати повну версію статті →