Знати та запобігати: виконання законів збереже гроші

Знати та запобігати: виконання законів збереже гроші

Штрафні санкції, які передбачені за порушення законодавства, першою чергою болісно б’ють по бюджету підприємства, гальмують його розвиток. Для того, щоби запобігти небажаним платежам, треба знати не тільки норми законів, а й розмір штрафних санкцій, які передбачені за їхнє порушення

 

Владислав Андрієнко,

перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Київській області

№1 ЛЮТИЙ 2019

 

Конституція України проголосила найвищою соціальною цінністю людину, її права та свободи, а визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина — обов’язком держави. Найважливішим серед соціально-економічних прав і свобод людини та громадянина є трудові права. Гарантування прав та свобод людини, зокрема трудових, у правовій державі забезпечується за трьома основними напрямами:

• законодавчим закріпленням наданих або визнаних державою прав і свобод людини;

• встановленням механізму реалізації даних прав і свобод;

• правовим забезпеченням охорони прав і свобод людини у випадку їх порушення.

 

Тому, Головне управління Держпраці в Київській області звертає Вашу особливу увагу на недопущення порушення законодавства про працю. Особливо хочемо наголосити на недопущення заборгованості по виплаті заробітної плати, використанню праці неоформлених працівників та недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

 

Слід пам’ятати, що порушення законодавства про працю тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством (кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та фінансову).

 

Види порушень трудового законодавства та розмір санкцій

1. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві

 

Нагадаємо: відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за згодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і пізніше неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

 

А зобов’язаний роботодавець установити неповний робочий день (тиждень) на прохання:

1) вагітної жінки;

2) жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда (у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням);

3) особи, що здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медвисновку.

 

Придбати повну версію статті →